Сергій Жадан: «Мені бракувало адекватної й актуальної поезії. Тому восени 92-го року ми як “Червона Фіра” почали робити вечори і всілякі акції... з самого початку було зрозуміло, що те, чим ми займаємось, офіційному літературному Харкову не потрібне. Залишалося бути або в андеґраунді — але це доволі стрьомне поняття, або міняти поетику й писати в мейнстрімі, ну, або був ще третій варіант — виробити своє середовище, яке було б адекватним до того, чим ми займалися.  Ми пішли третім шляхом, і він себе виправдав»

У виставці можна побачити експонати, пов’язані з учасниками  літугрупування «Червона Фіра» (Сергій Жадан, Ростислав Мельників, Ігор Пилипчук), плакати й афіші до літературних акцій та фестивалів, перші видання письменників покоління 90-х, самвидави. Оскільки одна з головних умов середовища — це живе спілкування, ми хотіли уникнути зайвої формалізації, тому експонати у виставці  супроводжуються не тільки класичними музейними етикетками, але й розповідями (свідченнями) учасників тих подій. Також в експозиції можна буде вільно погортати репринти самвидавів 90-х. 

Олександра Савченко та Олексій Юрченко, куратори виставки: «Отже,  ми хочемо розповісти, що музей пам’ятає про середовище 90-х, бо, на нашу думку, ці явища не зникли остаточно, а продовжують існувати у практиках сьогодення. А їх життя та перевідкриття можливе завдяки дотику до усних історій та артефактів».

Окрім того, ця виставка є приводом трохи розповісти нашим відвідувачам про сам ЛітМузей, про те, як формувалося його обличчя, засади та міфологія. А також  про людей, що працювали в музеї в ті часи та творили його історію.