«Літа. Кохання» Анатолія Перерви – збірка вибраних віршів поета побачить світ до його 70-річчя.

19.04 о 18.30 У Харківському ЛітМузеї відбудеться презентація збірки вибраних творів харківського поета, одного з фундаторів музею Анатолія Перерви. 
Книга «Літа. Кохання» присвячена його 70-річчю — поет хотів зробити такий подарунок своїм читачам, але рік тому його не стало. Отже, ЛітМузей вважає своїм обов’язком видати книгу, тому що хорошу поезію хочеться залишити в хороших книгах, щоби з часом за цими книгами уявляли нас, наш час, наші уподобання і смаки — все те, що ми можемо залишити по собі.
Презентуватимуть збірку  письменник Сергій Жадан, директорка музею Ірина Григоренко та літературознавиця й укладачка збірки поезій Ольга Різниченко. 
Тираж видруковано за підтримки ТОВ «Пларіум Юкрєйн» www.company.plarium.com.

Книгу можна отримати безкоштовно.
 

 

Книга «Літа. Кохання» – лірична біографія Анатолія Перерви. Вона складена з віршів, вибраних із різних, виданих протягом життя, збірок. Без дотримання хронології. Дати не були такі важливі для поета, а засоби ліричного самовираження він передусім шукав у природних аналогіях. Так само і плин життя швидше сприймав через пори року. Та найголовніше, без чого не мислив Анатолій Перерва свого життя в поезії – кохання. Ось ці тези і склались у концепцію книги: її назви, композиції й тематичного розподілу. 

Автор передмови до збірки вибраних поезій Анатолія Перерви – письменник Сергій Жадан.  І презентувати збірку теж буде він – його присутність у книзі є умовним поєднуючим «містком» між різними поколіннями.

«Цю книгу поділено на два розділи. Умовно кажучи – вірші про кохання й, так само умовно, — не зовсім про кохання. Хоча про кохання вони всі. Це надзвичайно відверта поезія, поезія людини, яка любить те, про що пише. Іноді об’єкт її любові персоніфікується, і тоді виявляється, що це не обов’язково про жінку – це може бути про дощ, про ріку, про осінь. Інша річ, що і за дощем, і за рікою неодмінно стоїть жінка, більше того — присутність її тут природна, без неї тут було б дивно. І нецікаво», – пише у книзі «Літа. Кохання» письменник Сергій Жадан.

Цупкий кремовий папір, лінійні ілюстрації-поштівки, інталія замість друку на обкладинці – через сучасні форми подачі ми хочемо представити легкість і глибину лірики Анатолія Перерви.

Таку книгу завжди приємно подарувати дорогим тобі людям.

«Насамперед читачі візьмуть у руки інтерактивну книгу з якісною поезією та оригінальними ілюстраціями. Кожна ілюстрація-поштівка – відривна. У книзі їх 10, створених спеціально до видання ЛітМузейним художником Нікітою Тітовим. Я хотіла у такий спосіб створити додаткову комунікацію: маю надію, що в кожної з 5000 поштівок буде адресат. Скан QR коду на них розповість про автора, власне книгу та історію її народження. Також для залучення нової аудиторії та популяризації читання ми створили відеопроект, де медійні персони читають вірші Анатолія Перерви. У ньому взяли участь поет Сергій Жадан, актор Михайло Озеров та музикант Місько Барбара, журналісти Інна Москвіна, Філіп Дикань та Володимир Мазур», — розповідає куратор проекту, співробітниця ЛітМузею Лідія Калашникова.

До вашої уваги викоханий відеопроект Харківського літературного музею на підтримку збірки вибраних творів Анатолія Перерви «Літа. Кохання». Зафільмував читання віршів Денис Фесенко. Звуком опікувався Борис Олійник

Музей для поета був улюбленим дітищем. Омріяним ще задовго до Незалежності. І він присвятив його становленню з кінця 1980‐х кращі роки життя.
А ось що поет писав сам про себе:

«Анатолій Перерва (він же – Антон Жигайло) мав нахабство народитися в середині ХХ віку в цибулиній Вербівці на Балаклійщині. Навчався, навіть закінчив школу (в селі) і університет (в Києві). Змолоду виявив згубну звичку кепкувати над окремими недоліками тогочасного щасливого життя. Зокрема пророче поправив відомі слова Хрущова "Нинішнє покоління буде жити при комунізмі" на "Нинішнє покоління буде їсти кукурудзиння". Ще в шкільні роки під час уроків і навіть на перервах почав писати ліричні віршики і друкувати в райгазеті. Це вже було дотепно.
Ще дотепніше – почав видавати книги, які ставали бестселерами в окремих місцевостях Слобідщини та Полісся. Окрім лірики постійно писав гумор. Пережив «перестройку», активно наближав і радо зустрів незалежність України, хоча почуття гумору не втратив.
Мати – вчителька, звідси, очевидно, й прізвище.  З-поміж укргумористів найбільше шанує Остапа Вишню, Василя Чечвянського, Юрія Івакіна, Анатолія Бортняка, Олега Чорногуза і, звичайно, себе.  Має вірну дружину Марію, двох синів і одного попелястого кота.
Член НСПУ, АУП, УФК, ХЛМ, ЄС, але не член ІРА, СНД, ЛТП і т.п. Висувався в депутати – Бог милував. Працює в Харківському музеї літератури за 35 $. Частково непитущий. Не був. Не має. Не притягався.
Риси , яких прагне позбутись  (за визначенням Остапа Вишні): якби ж знаття. Забув. Спізнивсь. Якось-то воно буде. Я так і знав».
Про автора до книги пародій та епіграм «Полювання без ліцензії». Видавництво «Глас», Харків, 2003 рік.

Поезія ніколи не була комерційною справою — це приватний літературний жанр. Процес, який існує не стільки за правилами поетики, скільки за правилами дихання. Саме тому книги такої якості можуть з'являтися лише за підтримки соціально відповідального бізнесу. Тираж інтерактивної книги видруковано за підтримки ТОВ «Пларіум Юкрєйн» www.company.plarium.com.

«Наша компанія вважає своїм обов’язком підтримувати в Україні як розвиток науки, так і культурно-мистецькі ініціативи.
Нещодавно ми дізналися, що літературний музей планує видати збірку віршів талановитого поета, харків’янина Анатолія Перерви, і вирішили допомогти їй побачити світ. Творчість Анатолія Перерви вражає щирістю й умінням помічати найдивовижніше в буденних речах і щоденних подіях. У ній є глибина та мудрість, любов до людей і світу.
Ми переконані, що ці вірші знайдуть своїх читачів, і з радістю підтримуємо непросту, але дуже шляхетну місію літературного музею – популяризувати творчість українських митців. Адже вона заслуговує на те, щоб бути відомою», — зазначили в компанії ТОВ «Пларіум Юкрєйн».