орвповорпворв

Архиєпископ Ігор Ісіченко: «Культурні кордони: мова, писемність, література».

Годі шукати  Україну на мапі Європи XVII ст. Та й назва така вживалася тільки щодо частини її сучасної території. Однак культурні кордони Руси (як визначали свою батьківщину українці) окреслювалися в інший спосіб. Їхніми маркерами були віра, обряд, самоідентифікація, система вартостей і тяглість традиції. Русь-Україна відважно позиціонує себе як східний бастіон християнської Європи, її передмур’я, за яким лежать східні деспотії — Османська імперія та Московське царство.

Лекція прочитана в Харківському ЛітМузеї в межах проєкту «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України».

Володимир Маслійчук: «Кордони Слобожанщини»

Кордони насправді важко означити мапами, кордони насправді існують в головах людей переважно. І тому окреслення будуть досить складними для багатьох реалій. Де починається Україна, де закінчується, чи є це Європою?

Лекція прочитана в Харківському ЛітМузеї в межах проєкту «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України».

Володимир Єрмоленко: «Україна і межі Європи»

Де починається і де закінчується Європа? Чи є Україна частиною «Європи» — чи радше це вічне «пограниччя» між Європою та її «іншим»? Межі Європи на сході — гнучкі та рухливі, чи рухаються вони далі на схід? Україна як «край» і «пограниччя», frontier — що це дає для розуміння нашої ідентичності? Як бачили наші землі з Заходу — в епоху Просвітництва, романтизму, fin de siecle, ХХ століття? Як українці бачили свої стосунки з «Європою»? І як це впливає на те, що відбувається сьогодні?

Лекція прочитана в Харківському ЛітМузеї в межах проєкту «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України».

Вахтанг Кебуладзе: «Межі, границі, кордони…»

Людина завжди живе в певних межах. Ці межі – це межі власного тіла, власного життя, родини, країни, планети, на якій ми живемо, а зрештою, межі всесвіту, який ми уявляємо безмежним. Але й безмежність також є певною межею. Адже, уявляючи безмежність світу, ми обмежуємо власні можливості в ньому, бо ж ми обмежені в просторі та часі істоти. Але чи можемо ми уявити граничну межу власних можливостей? Чи не наражається сама спроба уявити це на нездоланність граничної межі нашої уяви?
Межа чи границя?
Це не суто мовне питання. Межа – це те, що можна перетнути. Границя покладає край пересуванню, пізнанню, здоров’ю, життю, світові, в якому ми живемо. Інакше кажучи, границя – це гранична межа. Якщо говорити про психологію, то граничні психічні стани – це стани, в яких ми ще психічно нормальні, але вже ризикуємо збожеволіти. Якщо ж говорити про політичну географію та геополітику, то границі та межі постають тут як кордони. Кордони на мапах – то межі чи границі? Чи можна їх перетинати і за яких умов? Звідки вони? Ми самі встановлюємо їх чи вони нам дані ззовні, чи то від Бога, чи то від природи?

Лекція прочитана в Харківському ЛітМузеї в межах проєкту «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України».

Графік роботи музею під час карантину

Шановні відвідувачі! Важливе оновлення у графіку роботи музею в період карантину та правил відвідування:
З 26 травня
Садок: вівторок – неділя, 11.00 – 19.00
Виставка «Поличка»
Вхід вільний

З 1 червня
Експозиції музею: вівторок - неділя, 10.00 – 18.00 (каса до 17.30)
За вхідним квитком

Теги: 

Презентація Абетки Георгія Нарбута

Видатний український графік Георгій Нарбут у буремний 1917 рік створює українську абетку. Цикл графічних робіт — нібито дитячої тематики — стане архітвором митця і свідченням його пошуків національної ідентичності. Кожна літера — не лише взірець бездоганної графіки, а й фрагмент української картини світу митця. Кому адресував Нарбут свою абетку? Які приховані змісти закладені в ній? Як прочитується нарбутівська абетка сьогодні?
На ці питання будемо говорити разом із видавцем Олександром Савчуком художником, засновником студії AZANIZIMAZA Миколою Коломійцем, істориком Тетяною Ігошиною, психологом Вірою Лівандівською на презентації першого повного видання всіх відомих літер української абетки Георгія Нарбута в ЛітМузеї. Модерує Тетяна Пилипчук.

16 березня о 19.00. Вхідний квиток - 20 грв. дорослий, 15 грв. студенти.

подію скасовано! лекція Мирослава Мариновича "Духовність в'язнів радянських таборів"

Друзі! Захід скасовано! Звертаємо Вашу увагу, що у зв'язку з оголошеним карантином, пан Маринович не зможе приїхати у Харків. Тому ми змушені скасувати захід!

Ми продовжуємо лекції та експрес-виставки про рух опору 1960-х — 1980-х років в Україні.
Друзі, чекаємо  Вас  на лекції Мирослава Мариновича, дисидента, правозахисника, члена-засновника Української Гельсінської групи, релігієзнавця, віцеректора Українського Католицького Університету у Львові, на тему «Духовність в'язнів радянських таборів». Усі лекції супроводжуються експрес-виставками з фондів ЛітМузею!

13 березня о 18:30. Вхідний квиток - 35 гривень.

міні-виставка «Іван Дніпровський. Листи з валізи»

Іван Дніпровський один з представників наших 20-х.  Письменник, поет і драматург, товариш Миколи Хвильового, друг дитинства Миколи Куліша, архів якого в колекції Харківського літературного музею претендує на національне значення. У нашій міні-виставці  ви зможете побачити невелику його частинку – листування Дніпровського з його дружиною Марією Пилинською.

відкриття міні-виставки “Іван Дніпровський. Листи з валізи”

Запрошуємо до ЛітМузею на відкриття міні-виставки “Іван Дніпровський. Листи з валізи” та лекцію від літературознавиці Тетяни Трофименко.
9 березня виповнюється 125 років Івану Дніпровському, одного з представників наших 20-х.  Письменнику, поету і драматургу, товаришу Миколи Хвильового, другу дитинства Миколи Куліша, архів якого в колекції Харківського літературного музею претендує на національне значення. Ми підготували міні-виставку, де ви зможете побачити невелику його частинку - листування Дніпровського з його дружиною Марією Пилинською. А про їх приватне життя вам розповість Тетяна Трофименко.

6 березня о 18.30. Вхід вільний.

Читання на драбині в Літмузеї

21 березня запрошуємо всіх відзначити Всесвітній день поезії традиційними «Читаннями на драбині», що проходять у ЛітМузеї вже більше 10 років. Якщо ви пишете вірші або ж просто захоплюєтеся мистецтвом слова – це чудова нагода стати учасником сучасного українського ЛітПроцесу.
Щоб стати учасником дійства й підкорити східці поетичної драбини, потрібно лише надіслати до 14 березня три власних вірші та коротку інформацію про себе на електронну адресу poetychnadrabynaxx@gmail.com
Для авторів участь у заході безкоштовна! 
21 березня о 16.00.

Сторінки