орвповорпворв

експрес-виставка «ЛітКалендар»

ЛітКалендар — невеличка експрес-виставка, що зустрічає відвідувачів на вході до музею. Для неї ми кожного місяця обираємо з українських письменників одного іменинника та пропонуємо трохи ближче з ним познайомитись. Тут ви знайдете трохи фактів про особистість письменника, фрагменти творів, відгуки його сучасників, а також кілька експонатів з колекції. Всю інформацію ми друкуємо на листівках. Під час відвідин, будь-хто може вільно взяти з собою таку листівку, в якості сувеніру, на пам'ять про ЛітМузей.

Виставка портретів українських письменників «Поличка» у садку ЛітМузею

«Поличка» — виставка портретів українських письменників авторства харківського художника Нікіти Тітова.

Виставка розташована просто неба — в садку ЛітМузею  — і є прекрасною нагодою безпечно провести час на свіжому повітрі в цей непростий для суспільства період.
28 оригінальних портретів — від Григорія Сковороди до Сергія Жадана (з цитатами з творів авторів), конвалії, гойдалка і дотримання правил спілкування, рекомендованих МОЗ (включно з фізичною дистанцією), а також безкоштовний WI-FI — все це в нашому садку.
Окрема подяка нашим партнерам — МБФ «Карітас Україна».

Вхід вільний

Виставка Нікіти Тітова "Поличка"

"Поличка" - виставка портретів українських письменників авторства харківського художника Нікіти Тітова. Виставка розташована просто неба - в садку ЛітМузею - і є прекрасною нагодою безпечно провести час на свіжому повітрі в цей непростий для суспільства період. 28 оригінальних портретів - від Григорія Сковороди до Сергія Жадана (з цитатами з творів авторів), конвалії, гойдалка і дотримання правил спілкування, рекомендованих МОЗ (включно з фізичною дистанцією), а також безкоштовний WI-FI. Окрема подяка нашим партнерам - МБФ "Карітас Україна".

Все це в садку ЛітМузею з 26.05 з 10.00 і до 19.00, з понеділка по суботу. Вхід вільний.

Теги: 

Всесвітня онлайн-акція «Ніч музеїв 2020» «Спільна (роз)мова»

Цього року 18 травня музеї всього світу в онлайн-режимі розкриватимуть тему «Museums for Equality: Diversity and Inclusion (Музеї рівності: різноманітність та включеність)».
Ми вирішили подивитись на Харків як на місто, де співіснують люди з різними персональними культурними досвідами та спільноти з різною культурною пам’яттю. Чи рівні ми, чи різні, чи готові до спілкування? Як ми бачимо Харків і себе в ньому? Якою була історія співіснування різних культурних досвідів від 1920-х років і до сьогодні? Як ми використовуємо книгу, щоб дізнаватись про світ і про інші спільноти, про загальне і особисте?

Архиєпископ Ігор Ісіченко: «Культурні кордони: мова, писемність, література».

Годі шукати  Україну на мапі Європи XVII ст. Та й назва така вживалася тільки щодо частини її сучасної території. Однак культурні кордони Руси (як визначали свою батьківщину українці) окреслювалися в інший спосіб. Їхніми маркерами були віра, обряд, самоідентифікація, система вартостей і тяглість традиції. Русь-Україна відважно позиціонує себе як східний бастіон християнської Європи, її передмур’я, за яким лежать східні деспотії — Османська імперія та Московське царство.

Лекція прочитана в Харківському ЛітМузеї в межах проєкту «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України».

Володимир Маслійчук: «Кордони Слобожанщини»

Кордони насправді важко означити мапами, кордони насправді існують в головах людей переважно. І тому окреслення будуть досить складними для багатьох реалій. Де починається Україна, де закінчується, чи є це Європою?

Лекція прочитана в Харківському ЛітМузеї в межах проєкту «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України».

Володимир Єрмоленко: «Україна і межі Європи»

Де починається і де закінчується Європа? Чи є Україна частиною «Європи» — чи радше це вічне «пограниччя» між Європою та її «іншим»? Межі Європи на сході — гнучкі та рухливі, чи рухаються вони далі на схід? Україна як «край» і «пограниччя», frontier — що це дає для розуміння нашої ідентичності? Як бачили наші землі з Заходу — в епоху Просвітництва, романтизму, fin de siecle, ХХ століття? Як українці бачили свої стосунки з «Європою»? І як це впливає на те, що відбувається сьогодні?

Лекція прочитана в Харківському ЛітМузеї в межах проєкту «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України».

Вахтанг Кебуладзе: «Межі, границі, кордони…»

Людина завжди живе в певних межах. Ці межі – це межі власного тіла, власного життя, родини, країни, планети, на якій ми живемо, а зрештою, межі всесвіту, який ми уявляємо безмежним. Але й безмежність також є певною межею. Адже, уявляючи безмежність світу, ми обмежуємо власні можливості в ньому, бо ж ми обмежені в просторі та часі істоти. Але чи можемо ми уявити граничну межу власних можливостей? Чи не наражається сама спроба уявити це на нездоланність граничної межі нашої уяви?
Межа чи границя?
Це не суто мовне питання. Межа – це те, що можна перетнути. Границя покладає край пересуванню, пізнанню, здоров’ю, життю, світові, в якому ми живемо. Інакше кажучи, границя – це гранична межа. Якщо говорити про психологію, то граничні психічні стани – це стани, в яких ми ще психічно нормальні, але вже ризикуємо збожеволіти. Якщо ж говорити про політичну географію та геополітику, то границі та межі постають тут як кордони. Кордони на мапах – то межі чи границі? Чи можна їх перетинати і за яких умов? Звідки вони? Ми самі встановлюємо їх чи вони нам дані ззовні, чи то від Бога, чи то від природи?

Лекція прочитана в Харківському ЛітМузеї в межах проєкту «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України».

Графік роботи музею під час карантину

Шановні відвідувачі! Важливе оновлення у графіку роботи музею в період карантину та правил відвідування:
З 26 травня
Садок: вівторок – неділя, 11.00 – 19.00
Виставка «Поличка»
Вхід вільний

З 1 червня
Експозиції музею: вівторок - неділя, 10.00 – 18.00 (каса до 17.30)
За вхідним квитком

Теги: 

Презентація Абетки Георгія Нарбута

Видатний український графік Георгій Нарбут у буремний 1917 рік створює українську абетку. Цикл графічних робіт — нібито дитячої тематики — стане архітвором митця і свідченням його пошуків національної ідентичності. Кожна літера — не лише взірець бездоганної графіки, а й фрагмент української картини світу митця. Кому адресував Нарбут свою абетку? Які приховані змісти закладені в ній? Як прочитується нарбутівська абетка сьогодні?
На ці питання будемо говорити разом із видавцем Олександром Савчуком художником, засновником студії AZANIZIMAZA Миколою Коломійцем, істориком Тетяною Ігошиною, психологом Вірою Лівандівською на презентації першого повного видання всіх відомих літер української абетки Георгія Нарбута в ЛітМузеї. Модерує Тетяна Пилипчук.

16 березня о 19.00. Вхідний квиток - 20 грв. дорослий, 15 грв. студенти.

Сторінки