орвповорпворв

Харківська Літературна резиденція отримала в постійне користування квартиру Петра Лісового в будинку «Слово»

Відтепер Харківська #ЛітРезиденція, яку вже третій рік розвивають Український ПЕН та Харківський ЛітМузей, зможе приймати українських та іноземних авторів і авторок протягом цілого року.
ЛітРезиденція отримала у своє довгострокове розпорядження одну з квартир в легендарному будинку «Слово» (Харків, вул. Культури, 9), тісно пов’язаному з періодом так званого Червоного Ренесансу або Розстріляного Відродження. Квартиру надає в безоплатне користування родина харківського бізнесмена, випускника Києво-Могилянської Бізнес-школи Андрія Набоки.

Громадська організація «Обʼєднання «Літера»

Громадська організація «Обʼєднання «Літера» створена 31 березня 2016 року для підсилення спроможності Харківського ЛітМузею. Діяльність Обʼєднання повʼязана з охороною культурної спадщини та розвитком музейної справи з метою соціокультурного розвитку Харкова та області.

Засновники Обʼєднання:
Григоренко Ірина Василівна Пилипчук Тетяна Валеріївна
Голова правління – Пилипчук Тетяна Валеріївна

Кола на воді. Як і для чого працюють літературні резиденції

Минулоріч видання «Читомо» до 70-річчя письменника Харукі Муракамі зібрало його професійні поради. У списку ані слова про талант чи натхнення, але в кожному пункті є нагадування про рутинну, подекуди тяжку, інтелектуальну працю. Як-от: багато читати, дотримуватися режиму, зважати, що для написання треба фізична витривалість і концентруватися на одній справі. Врешті він стверджує: «Ми ― це щоденна робота прозаїка». Зважаючи на ці поради, можна виснувати: письмо або ж перекладацтво ― це повноцінна робота, що потребує сил, часу та ресурсів. Це підтверджує і письменник Сергій Жадан, говорячи, що для літератури потрібні час, умови та щоденна фізична праця. Проте, на жаль, письменницькі реалії часто інакші ― відволікає вирішення фінансових та побутових питань, є необхідність працювати над кількома проектами одночасно. Вирішення цих проблем може дати літературна резиденція.

Обрано учасників Харківської літературної резиденції 2020

Український ПЕН та Харківський ЛітМузей оголосили учасників Харківської літературної резиденції 2020. З 15 серпня і до 15 вересня у Харкові працюватимуть письменник Максим Беспалов (Дніпро/Львів) і перекладачка Тетяна Родіонова (Київ), письменник Банди Шолтес (Ужгород) і перекладач Юрій Матевощук (Тернопіль).

Любко Дереш: Слава Богу, жодних історій за час перебування на резиденції не сталося

Ми закінчуємо публікувати спогади перших резидентів та резиденток нашої спільної з Українським ПЕН ЛітРезиденції, і сьогодні своїми спогадами з нами ділиться письменник Любко Дереш.

Ярослава Стріха: Харків існував для мене лише як літературний факт

Наш ужгородський агент Банди Шолтес продовжує допитувати перших резидентів і резиденток #ЛітРезиденція про їхні харківські і постхарківські досвіди. Сьогоднішня розмова — з перекладачкою, літературною оглядачкою, докторкою філософії Гарвардського університету Ярославою Стріхою.

Ярослава перекладала, зокрема, твори Кейт Аткінсон, Туве Янссон, Джейн Остін, Амоса Оза, Джуліана Барнза, Алана Мура та багатьох інших. Коло її дослідницьких і перекладацьких зацікавлень — українська література кінця ХІХ — початку ХХ століття, осмислення історичних травм у красному письменстві, історія східноєвропейського єврейства, комікси і діалог між різними родами мистецтва.

Люба-Параскевія Стринадюк: «Я шукала у Харкові гори»

Поки ми збираємо заявки від майбутніх учасників та учасниць третього сезону #ЛітРезиденція, Банди Шолтес збирає спогади наших перших резидентів та резиденток. Перша розмова — з Любою-Параскевією Стринадюк.

ми відновлюємо наш цикл лекцій «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України»

Друзі, нарешті ми відновлюємо наш цикл лекцій «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України», перерваний у зв`язку з карантином. Відтепер запрошуємо на вечірні одинарні лекції щовівторка і щочетверга в садок ЛітМузею. Лекційний цикл триватиме з 30 червня і по 20 серпня.

В’ячеслав Шуліка: «УКРАЇНСЬКА АТЛАНТИДА»

В наш час слобожанська ікона залишається найменш дослідженою областю українського сакрального мистецтва. В українському мистецтвознавстві, через втрату в ХІХ – ХХ столітях 99% пам’яток, й досі немає чіткого розуміння масштабів та значення сакрального мистецтва Слобідських полків. Зазвичай, через складність дослідження цієї теми, її практично ігнорують, подаючи загальні дані про пам’ятки, часто з помилковою атрибуцією.
Але, саме на Слобожанщині, яка в ті часи мала свій, окремий, історичний шлях, було народжене яскраве та самобутнє мистецтво, яке гостро та найбільш оперативно, в порівнянні із іншими українськими землями, реагувало на європейські стилістичні зміни. В кожному із Слобідських полків іконопис та іконостас мав свої особливості, як в декоративному оздобленні, так і в іконографічній програмі, які чітко простежуються до кінця XVIII століття коли історична спадкоємність була насильницьки перервана політикою Російської імперії.

Харківська літературна резиденція приймає заявки на 2020 рік

4 червня Український ПЕН та Харківський ЛітМузей розпочали прийом заявок на участь у Харківській літературній резиденції-2020. Цього року вона буде реалізована за підтримки Українського культурного фонду.

Сторінки