програма "Літмузей про музей" №5 "Феномен Березолю"

Щоп’ятниці ми виходимо в ефір, бо музей – це місце, яке з’єднує минуле з майбутнім і гарантує, що пам’ять про нас тодішніх і теперішніх нікуди не зникає, якщо її правильно зберігати (зокрема, щоб відрізняти історію від її викривленої інтерпретації).

Цієї п’ятниці – п’ятий ефір радіо програми "Літмузей про музей". 
Тож слухайте нас 25 лютого о 16:05 на хвилях Радіо Накипіло: https://nakipelo.ua/radio/

100 років тому було засноване мистецьке об’єднання "Березіль", а 135 років тому народився його засновник – режисер Лесь Курбас. Про революційність Курбаса та феномен "Березолю" поговоримо з театрознавицею Яною Партолою.
Слухайте наш ефір і приходьте в літмузей (коли тривожно, і коли радісно – будь-коли).

програма "Літмузей про музей" №4, розмова з Дарією Бадьйор

Ми продовжуємо наші програми на хвилях радіо Накипіло і знайомити вас з новими цікавими резидентами і резидентками Резиденції Слово. 
Тож нова програма "ЛітМузей про музей" №4 з нашою резиденткою Дарією Бадьйор.

Говорили про культурні політики, про те, що не так з розвитком культури в Харкові і до чого тут пам'ятник мавпочкам.
Ведучий, Олексій Юрченко

Послухати запис ефіру можно тут: https://soundcloud.com/nakipeloua/litmuzey-pro-muzey-4-darya-badior?in=n...  

Програма «ЛітМузей про музей» №3, з видавцем Олександром Савчуком

Вийшла нова програма «ЛітМузей про музей» на хвилях Радіо Накипіло.
В цей раз ми розмовляли з видавцем Олександром Савчуком про те, як почати видавати книги (коли твоя спеціальність танкобудування), чому видавництво зосереджене саме на публікуванні перевидань творів українських митців і науковців першої половини ХХ століття, та яку роль у цьому грає Юрій Шевельов.
Ведучий: Олексій Юрченко Послухати програму можно за посиланням: https://soundcloud.com/nakipeloua/litmuzey-pro-muzey-3-oleksandr-savchuk...  

Ефір програми "ЛітМузей про музей" № 2 - Валєр Бондар

4 лютого пройшов другий ефір програми "ЛітМузей про музей" на Радіо Накипіло 

Говорили про Валєра Бондара: художника, митця, громадського діяча, який довгий час працював у Харківському ЛітМузеї.
Його майстерня в підвалі музею стала осередком сучасної української культури, яке творило нове середовище людей.
А еклектична нонконформіська творчість, що поєднувала в собі західний експресіонізм, абстракціонізм та різні живописні техніки з української традицією, не вміщувалась у загальні офіційні рамки.

Про те, як актуалізують його ім'я та популяризують його творчість в ЛітМузеї і не тільки розказувала наукова співробітниця ЛітМузею Ольга Бондар.
Ефір можно послухати за посиланням: https://soundcloud.com/nakipeloua/ltmuzey-pro-muzey-2-olga-bondar 

Програма «ЛітМузей про музей» на хвилях радіо Накипіло.

Друзі, раді повідомити, що тепер ЛітМузей став ще ближчим до вас! 
Щоп'ятниці о 16:05 ми розпочинаємо цикл нашої програми «ЛітМузей про музей» на хвилях радіо Накипіло.
Що таке музей і чому майбутнє не формується без пам'яті про минуле?
Чи потрібна зараз нам література та культура читання, і як за допомогою музеїв та мистецьких резиденцій відкривати інший «5 Харків»?
Про все це поговоримо з музейниками, митцями та гостями Харківської резиденції «Слово» у програмі «ЛітМузей про музей» на хвилях Радіо Накипіло. https://nakipelo.ua/radio/ 

ЛітМузей виходить в радіо ефір

28 січня  відбувся перший ефір програми "ЛітМузей про музей".

Нашою першою гостею була Мар'яна Савка, яка приїжджала до Харкова презентувати поетичну збірку "Радуйся, жінко!" та арт-нотатник "Мій квітучий рік. 2022".
Говорили про поезію, нові книжки та чим цікавий Харків для літераторів.

Послухати програму можно за посиланням https://soundcloud.com/nakipeloua/ltmuzey-pro-muzey-1-maryanasavka 

досвід засвоєння нових онлайн форматів музейної комунікації

Якщо в Google Play або App Store ввести слово museum чи «музей», то українських програм видасть дуже мало. А в багатьох збірних музейних застосунках на кшталт Smartify України взагалі немає. Проте зовсім недавно такої програми стало на одну більше (правда, поки тільки в  Google Play) – додався Віртуальний ЛітМузей. І в ньому є особливість, якої немає в інших музейних додатках. Про що йдеться, навіщо взагалі потрібні віртуальні музеї, як Харківський ЛітМузей дійшов до такої ідеї і хто їм допоміг з реалізацією задуманого – читайте далі в матеріалі.

Статтю підготувала співробітниця ЛітМузею Оленка Руда спеціально для GWARA MEDIA

«Майстерня Бондаря. Bondarstyle» – одноденна акція, присвячена творчості митця Валєра Бондаря

13 вересня садок ЛітМузею перетворився на своєрідну лабораторію, – під наметом ми поєднали презентацію мобільного додатку Віртуального ЛітМузею та віртуальну виставку картин Валєра Бондаря, проєкт реалізується за підтримки УКФ, VR-подорож майбутнім ЛітМузеєм спільно з архітектурним бюро Drozdov&Partners, Сергій Жадан провів екскурсію до майстерні художника, а графік Владислав Христенко провів майстер-клас з виготовлення естампів з ліногравюр Валєра Бондаря.

«У пріоритеті людина-оптиміст, людина-гуманіст, людина-патріот», – завдання шкільного курсу з української літератури у XXI столітті

Якщо ми легко можемо уявити держзамовлення на виготовлення бронетехніки, залізничних рейок та підручників, то словосполучення «держзамовлення на культурну пам’ять» може видатися екзотичним і навіть дискомфортним. 
Науковиці Харківського літературного музею саме з ракурсу «держзамовлення» дослідили шкільні програми з літератури, починаючи з 40-х років ХХ століття і до сучасності, щоб показати, що совєтська матриця «виховання» ніде не поділася – змінилася тільки риторика. 

Держзамовлення на культурну пам’ять як нелюбов до рідного слова

25 вересня о 16.00 у Харківському ЛітМузеї відбудеться дискусія про те, наскільки викладання літератури в школі провокує нелюбов до рідного слова. Спробуємо знайти відповіді на питання: навіщо ми вивчаємо сьогодні українську літературу в школі? Як шкільні підручники конструюють образ письменника? Якщо змінювати шкільну програму з української літератури, то як? В рамках дискусії презентуємо наші “польові дослідження” до онлайн-виставки у Віртуальному ЛітМузеї за підтримки Українського культурного фонду, – аби показати матриці, на основі яких формувалася шкільні програми з української літератури в СРСР і які спадково інтегрувалися в сучасні шкільні програми.

Сторінки