Держзамовлення на культурну пам’ять як нелюбов до рідного слова

25 вересня о 16.00 у Харківському ЛітМузеї відбудеться дискусія про те, наскільки викладання літератури в школі провокує нелюбов до рідного слова. Спробуємо знайти відповіді на питання: навіщо ми вивчаємо сьогодні українську літературу в школі? Як шкільні підручники конструюють образ письменника? Якщо змінювати шкільну програму з української літератури, то як? В рамках дискусії презентуємо наші “польові дослідження” до онлайн-виставки у Віртуальному ЛітМузеї за підтримки Українського культурного фонду, – аби показати матриці, на основі яких формувалася шкільні програми з української літератури в СРСР і які спадково інтегрувалися в сучасні шкільні програми.

Віртуальний ЛітМузей: від популяризації колекції до інтерактивного навчання

Харківський літературний музей за підтримки Українського культурного фонду розпочав роботу над реалістичним 3D простором для створення конкурентоспроможних інноваційних онлайн виставок – «Майстерня Бондаря. Bondarstylе» та «Як ми до такого довчились» – з використанням аудіо, відео, анімації та елементів комп’ютерної гри.
Віртуальний додаток, стане точною копією проєкту реконструкції ЛітМузею, створеного архітектурним бюро «Drozdov & Partners». 
Нова будівля музею вже існує в специфічному 3D форматі, саме її ми використаємо для створення  віртуального ЛітМузею.

Обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та розміру бюджетного призначення предмета закупівлі

Обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та розміру бюджетного призначення предмета закупівлі: Розробка проектно-кошторисної документації (стадія Робоча документація) по Об’єкту: «Реконструкція будівлі Харківського літературного музею, що розташована за адресою: вул. Багалія, 6, м. Харків»; ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015 - 71322000-1 — «Послуги з інженерного проектування), ідентифікатор закупівлі UA-2021-09-21-004162-c на очікувану вартість робіт 3 809 454,00 грн.

Публікація ТУ

ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ по об’єкту: «Реконструкція будівлі Харківського літературного музею, що розташована за адресою: вул. Багалія, 6, м. Харків»

ДНК музею: збереження і переосмислення

Ніч музеїв 2021 – ЛітМузей традиційно пропонує свою інтерпретацію заданої теми всесвітньої акції. Пропонуємо разом зрозуміти, яким буде майбутнє музеїв. Музейні експерти формують свою візію музею, у відвідувачів є свій запит. Яким і про що буде музей майбутнього? Як ми відновлюємось після карантинних обмежень, яка частка музеїв переміститься в онлайн-простір, втративши свої оффлайн позиції, які формати існуватимуть у двох вимірах, а які вимагають тільки безпосереднього спілкування – «живої» присутності в музеї?
Формування і зберігання колекції, її вивчення і популяризація — ці питання логічно постають з основних функцій музеїв. Цифрові технології відкрили для музеїв колосальні можливості стати доступнішими, розширити аудиторію, водночас поставили перед необхідністю трансформації.

Чекаємо на вас 22 травня о 17.00
У зв`язку з пандемією зверніть увагу на обмеження, – приймаємо групи не більше 10 відвідувачів.
Маски, санітайзери та інші засоби безпеки – усе це залишається з нами до закінчення карантину. 

Вхід вільний.
Щиро ваш ЛІтМузей.

#Із_ювіляром_будь — ЛітМузей всіх вітає з днем народження українських видатних письменників

#з_ювіляром_будь –– спроба привітати з днем народження видатних українських письменників, друзів ЛітМузею, друзів, друзів ЛітМузею, друзів, друзів, друзів ЛітМузею. Всіх.
Народився проєкт як спроба зламати традицію, майже, ритуального покладання квітів, відкривання чергових дошок з нескінченними промовами тягучих конференцій задля відбуття номеру.
У чому суть. Ми розробили, як нам здається, класну графіку до ювілею письменників, викладаємо ії у вільний доступ, –– завантажуйте собі на здовов'я та самі вирішуйте, на чому будете принти друкувати, хоч на капцях. 

Не можна тільки друкувати та продавати.
 

Кола на воді. Як і для чого працюють літературні резиденції

Минулоріч видання «Читомо» до 70-річчя письменника Харукі Муракамі зібрало його професійні поради. У списку ані слова про талант чи натхнення, але в кожному пункті є нагадування про рутинну, подекуди тяжку, інтелектуальну працю. Як-от: багато читати, дотримуватися режиму, зважати, що для написання треба фізична витривалість і концентруватися на одній справі. Врешті він стверджує: «Ми ― це щоденна робота прозаїка». Зважаючи на ці поради, можна виснувати: письмо або ж перекладацтво ― це повноцінна робота, що потребує сил, часу та ресурсів. Це підтверджує і письменник Сергій Жадан, говорячи, що для літератури потрібні час, умови та щоденна фізична праця. Проте, на жаль, письменницькі реалії часто інакші ― відволікає вирішення фінансових та побутових питань, є необхідність працювати над кількома проектами одночасно. Вирішення цих проблем може дати літературна резиденція.

ми відновлюємо наш цикл лекцій «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України»

Друзі, нарешті ми відновлюємо наш цикл лекцій «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України», перерваний у зв`язку з карантином. Відтепер запрошуємо на вечірні одинарні лекції щовівторка і щочетверга в садок ЛітМузею. Лекційний цикл триватиме з 30 червня і по 20 серпня.

В’ячеслав Шуліка: «УКРАЇНСЬКА АТЛАНТИДА»

В наш час слобожанська ікона залишається найменш дослідженою областю українського сакрального мистецтва. В українському мистецтвознавстві, через втрату в ХІХ – ХХ столітях 99% пам’яток, й досі немає чіткого розуміння масштабів та значення сакрального мистецтва Слобідських полків. Зазвичай, через складність дослідження цієї теми, її практично ігнорують, подаючи загальні дані про пам’ятки, часто з помилковою атрибуцією.
Але, саме на Слобожанщині, яка в ті часи мала свій, окремий, історичний шлях, було народжене яскраве та самобутнє мистецтво, яке гостро та найбільш оперативно, в порівнянні із іншими українськими землями, реагувало на європейські стилістичні зміни. В кожному із Слобідських полків іконопис та іконостас мав свої особливості, як в декоративному оздобленні, так і в іконографічній програмі, які чітко простежуються до кінця XVIII століття коли історична спадкоємність була насильницьки перервана політикою Російської імперії.

Харківська літературна резиденція приймає заявки на 2020 рік

4 червня Український ПЕН та Харківський ЛітМузей розпочали прийом заявок на участь у Харківській літературній резиденції-2020. Цього року вона буде реалізована за підтримки Українського культурного фонду.

Сторінки