Харківський літературний музей за підтримки Українського культурного фонду розробив реалістичний 3D простір для створення онлайн виставок.
Мобільний додаток "Віртуальний ЛітМузей", – копія проєкту реконструкції ЛітМузею, створеного архітектурним бюро «Drozdov & Partners».
Додаток можна завантажити за посиланням: "Віртуальний ЛітМузей"

ОНЛАЙН ВИСТАВКА "ЯК МИ ДО ТАКОГО ДОВЧИЛИСЬ"
Все, що ми думаємо про викладання літератури в школі, ми висловили в мобільному додатку (посилання).
Гуляйте коридорами шкільних програм, на собі  відчувайте, як вони впливають на нашу культурну пам`ять.
І ми же знаємо, що завжди можна  зупинитись, прочитати, або перечитати, докопатись, зрозуміти, відчути, присвоїти …

Тут ми не будемо говорити про письменників – ні як про “живих”, ні як про “геніальних” –  і конструювати ще один культурний образ.
Спробуємо через імена і твори поговорити про актуальні, як нам здається, питання.
Представити музейні раритети, що знаходяться поза основним культурним процесом і не впливають на динаміку культури.
Або все ж  впливають? 

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА "ЯК МИ ДО ТАКОГО ДОВЧИЛИСЬ". Остап Вишня

Професія - письменник. Реальна людина і культурний герой.
Проєкт реалізований за підтримки УКФ

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА "ЯК МИ ДО ТАКОГО ДОВЧИЛИСЬ". Микола Куліш

Про театр, мовне питання і нову художню мову 1920-х Якою була абетка нової художньої мови. Що таке «мова мистецтва»?
Проєкт реалізований за підтримки УКФ

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА "ЯК МИ ДО ТАКОГО ДОВЧИЛИСЬ". Микола Бажан

Про мистецькі пошуки 1920-х
Проєкт реалізований за підтримки УКФ

ВІРТУАЬНА ВИСТАВКА "ЯК МИ ДО ТАКОГО ДОВЧИЛИСЬ". Володимир Сосюра

Чому радянська влада намагалась навернути поетів у свою віру?

Проєкт реалізований за підтримки УКФ

Віртуальна виставка "Як ми до такого довчились". Павло Тичина

Про поезію, голос поета і досвід читача.
Проєкт реалізований за підтримки УКФ

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА "ЯК МИ ДО ТАКОГО ДОВЧИЛИСЬ". Микола Хвильовий

Про те, як ціла генерація шукала власний голос у постколоніальній культурі
Проєкт реалізований за підтримки УКФ

Віртуальна виставка "Майстерня Бондаря. BondarStyle". БЛАКИТНУ КРОВ НЕ СХОВАЄШ

Валєр Бондар – більше, ніж художник.
Проєкт реалізований за підтримки УКФ
Посилання на додаток "Віртуальний ЛітМузей"

Сьогодні Валєра Бондаря назвали б інфлюенсером або лідером громадської думки, культурним діячем або активістом. Він міг би стати літературним персонажем або героєм байопіка, ймовірно артхаусного. 
Він був митцем  художником, працював у харківському ЛітМузеї, де мав майстерню, яка була осередком сучасної культури. Навколо Бондаря гуртувалась вільна від радянських кліше і провінційних комплексів спільнота.
Дивним чином, попри закони фізики всередині цей простір був ширшим і глибшим, ніж ззовні.

Валерій Євгенович Бондар (1.01.1956, Мельниця-Подільська - 30.10.2012, Харків) – український графік, громадський діяч.
Батьки: Людмила Макаровна Богаєвська (1932-2007) працювала акушеркою, Євген Миколайович Бондар (1936-2005) майстром на заводі імені Малишева.
Брат – Ігор Бондар-Терещенко (ІБТ), поет, прозаїк, драматург, літературний і арт-критик. 
Проєкт реалізований за підтримки УКФ